5 вересня 1962 року тодішній президент Франції Шарль де Голль виголосив свою знамениту промову на сходах Боннської ратуші. Перед тисячами захоплених боннівців він закликав до франко-німецької співпраці словами "Хай живе Бонн, хай живе Німеччина, хай живе франко-німецька дружба", яка була офіційно закріплена підписанням Єлисейського договору 22 січня 1963 року.
Візит де Голля ознаменував вирішальний етап у франко-німецьких відносинах і викликав у Бонні спонтанний ентузіазм, якого ніхто не очікував. Герман Кустерер у своїй книзі "Канцлер і генерал" писав: "Кортеж насилу пробивався крізь натовп, який продовжував розростатися з кожною хвилиною. Не тільки боннська ринкова площа і вулиці, що ведуть до неї, але й вулиця Ам Гоф, що тягнеться вздовж будівлі університету аж до Мартінсплац біля собору, звідки навіть не видно сходинок ратуші, де де Голль мав виголосити свою промову, заповнена некерованим, радісним, крикливим натовпом".
У присутності федерального канцлера Конрада Аденауера і мера Бонна д-ра Вільгельма Даніельса де Голль виголосив промову німецькою мовою - без рукопису і суфлера - після підписання Золотої книги міста Бонн. В історичному огляді він охарактеризував франко-німецькі відносини, які сягають 921 року, коли два західно- і східнофранкських королі Карл III і Генріх I зустрілися на кораблі поблизу Бонна, щоб присягнути на мир.
Президент Франції вже приземлився в аеропорту Ван 4 вересня 1962 року. Звідти він попрямував прямо до Бад-Годесберзького редуту. Там президент Франції був представлений дипломатичному корпусу і підписав Золоту книгу Бад-Годесберга. Після цього ввечері відбувся державний банкет у палаці Брюль, на який було запрошено понад 2000 гостей.
Вранці 5 вересня, за дві години до промови на сходах Боннської ратуші, де Голль зустрівся з канцлером Аденауером на переговорах у Шаумбурзькому палаці. Вони обговорили вступ Британії до Європейського економічного співтовариства та політичну співпрацю в Європі. Примирення між колишніми ворогами, німцями і французами, також було важливим для де Голля. Вже в цей день було зрозуміло, що Німеччина і Франція стануть рушійними силами розвитку об'єднаної Європи. Конрад Аденауер сказав тоді: "Основою всіх подій в Європі (...) є франко-німецькі відносини". Після перебування в Бонні Шарль де Голль відвідав міста Кельн, Дюссельдорф, Гамбург і Людвігсбург.
